- добропорядний
- —————————————————————————————добропоря́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
добропорядний
Смотреть что такое "добропорядний" в других словарях:
добропорядний — а, е. 1) Який відзначається порядністю. 2) перен. Який відзначається позитивними ознаками … Український тлумачний словник
добропорядність — ності, ж. Властивість за знач. добропорядний … Український тлумачний словник
статечний — а, е. 1) Розсудливо серйозний, розважливий у вчинках; з позитивними якостями (про людину); поважний. || Власт. розсудливо серйозній, поважній людині, характерний для такої людини; сповнений гідності, поважності. 2) Який справляє враження,… … Український тлумачний словник
стежка — и, ж. 1) Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. || Смуга, слід, що залишається після. •• Заступа/ти сте/жку кому а) не давати кому небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому небудь. 2) рідко. Те… … Український тлумачний словник
порядний — I 1) (не здатний на погані, нечесні / аморальні вчинки), добропорядний, доброчесний, пристойний Пор. шляхетний I, 1) 2) розм. (досить добрий, хороший, гарний), непоганий, неабиякий, нічогенький, незгірший 3) розм. (досить великий за кількістю,… … Словник синонімів української мови
